На початку Форуму учасники вшанували хвилиною мовчання всіх героїв, які віддали своє життя за вільну Україну, а також людей, які постраждали внаслідок війни. Потім з вітальним словом до учасників конвенції звернулися засновниці медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА та Надія ЯЩУК:

 

– Ми сьогодні зібралися разом із вами на ХІІ Форумів пивоварів, дистиляторів і виробників напоїв, об’єднуючи ваші та наші зусилля на шляху до просування нових технологій. Ми додали до тематики нашого заходу і дистиляцію, адже це активний напрямок виробництва напоїв, у якому зараз багато хто працює. А ми всіляко підтримуємо відродження українських напоїв на основі ягід, фруктів, меду, рослин тощо. Тому і пивоваріння, і дистиляція дуже споріднені. І я сподіваюсь, що сьогодні під час обговорень, під час виступів наших партнерів та учасників Форуму ви для себе знайдете не лише інформацію, але й ідеї та поштовх до розвитку та руху вперед. Саме для того ми тут і зібралися.

 

Із вітальним словом до учасників Форуму також звернувся Віктор Ващук – керівник проєктів Beermaster Brewery & Pub, Головного організаційного партнера Форуму. 

 

– Я дуже радий усіх вас бачити, тому що коли ми збираємося й обговорюємо якісь нагальні питання, ми знаходимо певні рішення та шляхи розвитку. Ми зараз усі на своєму фронті допомагаємо державі, адже нам просто необхідно це робити, тому що завдяки воїнам ми проводимо цей захід і маємо можливість зібратися тут. Наша галузь сильна, стійка та розвинена, і це запорука нашого майбутнього.

 

За словами Віктора Ващука, впродовж останніх двох років чимало броварень закрилися, але натомість з’явилося і багато нових:

 

– І це свідчить про те, що пивна галузь все-таки розвивається. Тому я вдячний організаторам Форуму, що ми маємо можливість зібратися тут, провести продуктивно час, поділитися своїми знаннями та разом рухатися вперед.

 

 

 

 

Ключова тема Форуму пивоварів – інноваційні підходи до виготовлення пива. Цій темі була присвячена дискусійна панель, модератором якої був керівник проєктів Beermaster Brewery Віктор ВАЩУК. За його словами, крафт перетворює традицію в інновацію, зберігаючи її душу. Інновація в пивоварінні передбачає відхід від традиційного пивоваріння, яке водночас береться за основу та оновлюється завдяки впровадженню інноваційних технологій, методів бродіння, використання нових інгредієнтів тощо. Учасники дискусії звернули увану на виробництво безалкогольного, витриманого пива та пива з добавками. 

В обговоренні взяли участь директор і пивовар ТОВ «Бір Хаб» (Hrew Brew) Максим КОЛОСОВ,  головний технолог пивоварні Gava Дмитро ДЕРІЙ, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри військової фармації Іларіон  ЯРОШЕНКО, технолог ТОВ «Юнітек» Сергій НАЗАРЕНКО, пивовар ТОВ «Нові Продукти Україна» Назар СТАСЮК. Учасники обговорення довели, що майстерність пивовара не має меж, що вдосконалюватися можна постійно, використовувати нові підходи в технологічному процесі. Так, наприклад, компанія «Нові Продукти Україна» за рік випускає як мінімум 30 новинок, зазначив пивовар ТОВ «Нові Продукти Україна» Назар Стасюк:

 

– Упродовж року ми випускаємо багато новинок – шейків, слабоалкогольних напоїв, лимонадів, енергетичних напоїв. На базі класичного пива готуємо пиво спеціальне. Впродовж останнього року ми зіштовхнулися з проблемою відсутності ємкостей або ЦКТ. Це призвело до того, що процес бродіння потрібно пришвидшувати і вводити нові технології бродіння. Тому ми перейшли на бродіння з постійним перекачуванням дріжджів у процесі бродіння, і так пиво зброджує швидше. Таку технологію ми використовуємо на 3 ЦКТ. 

 

Директор і пивовар ТОВ «Бір Хаб» (Hrew Brew) Максим Колосов розповів про експерименти з альтернативою. Так, у ЦКТ додають кубики обсмаленої дубової бочки з-під хересу заради експерименту. Також на пивоварні почали експериментували з мілкстаутами, по-різному екстрагуючи туди різні смаки. Наприклад, виробники мають досвід екстрагування в рідину горіхової пасти і какао-бобів. 

 

 

Доцент кафедри військової фармації Іларіон  Ярошенко розповів про використання канабісу у продтоварах, а технолог ТОВ «Юнітек» Сергій Назаренко звернув увагу на виробництво пива з проса.

 

– Ринок дозволяє пивовару використовувати всі можливості. Якщо ж можливості обмежені, то вступають у силу інновації. Тому що на одній основі можна зробити декілька напоїв, – впевнений Максим Колосов. 

 

Тему інновацій у пивоварінні продовжив директор з маркетингу UnderWood Brewery Павло ЛІНЄВИЧ. Нещодавно виробники почали виготовляти CBD-дрінк – безалкогольні лимонади із додаванням канабідіолу. Канабідіол було виключено з переліку речовин, заборонених до ввезення та розповсюдження на території України, постановою Кабінету Міністрів № 324. За словами Павла Лінєвача, лимонади із CDB покращують самопочуття, зменшують тривожність, покращують сон, але, звісно ж, не є магічною таблеткою.

 

Оскільки зараз відкриваються нові броварні, то важливо розуміти, як ефективно запустити новий проєкт, щоб він був прибутковим та рентабельним. На цю тему звернув увагу власник SHO Brewery Дмитро ВОЛОЩЕНКО. Насамперед, за словами спікера, важливо обрати вдалу локацію. «Обираючи локацію, ви обираєте ринок, на якому будете працювати», – впевнений фахівець:

 

– Думайте про ринок, про те, чи знайомі вже споживачі з крафтовим пивом. Швидко вирішіть, у якій ніші ви будете працювати та хто буде вашими конкурентами, а також визначіть цінову категорію споживачів, для кого ви будете варити пиво: чи це буде високомаржинальний дорогий продукт, чи низькомаржинальний дешевий, який можна варити по 10 тонн на день. Від цього залежить те, як упаковувати продукт і як його доносити до людей. Адже дороге пиво має дорого виглядати та бути емоційним. Спілкуйтеся з інвестором. Інвестор має розуміти, що відбувається, як заробляються гроші та що впливає на неможливість їх заробити в певний момент, важкий для вашого бізнесу. Вкладайтеся в рекламу. Без реклами дотик до споживача буде набагато важчим.

 

Досвідом роботи в пивоварінні подилилися жінки-пивоварки під час дискусійної панелі, модераторкою якої стала  головний технолог пивоварні BLINKERS BREW (Румунія, м. Тімішоара), технолог пивоварні Gonzo Юлія КИРИЛЕНКО. В обговоренні взяли участь менеджер з розвитку ринку збуту у Winetime, співзасновниця Divchata brewery Ксенія ЛИТВИНЮК, керівник відділу продажів «Шо бревері» Ірина КОММОДОВА, директор пивоварні Malle Світлана ДУБИНЮК, пивовар-технолог Лілія КОЛЕСНИК. У пивоварінні впродовж тривалого часу працювали чоловіки. Уже сьогодні жінки мають можливість реалізовуватися в цій сфері та змінювати пиво і вносити туди свої тонкощі, зазначили учасники дискусії, які поділилися досвідом роботи в пивоварінні. 

 

 

Менеджер з розвитку ринку збуту у Winetime, співзасновниця Divchata brewery Ксенія Литвинюк під час своєї презентації навела кілька цікавих фактів про те, звідки бере початок галузь пивоваріння:

                                                                                                              

– Розкопки археологів на півдні Китаю свідчать, що на місці древнього міста Цятоу люди могли виготовляти пиво 9000 років тому. Чому у сфері пивоваріння працювали жінки? Тому що в давнину всіма процесами, що відбувалися на кухні, керувала жінка. Також археологи дійшли висновку, що в Китаї певний ферментований напій, який нагадував пиво, вживали тоді, коли відбувалися поминальні служби за померлими. Глечики з цими напоями закопували разом із небіжчиками. Відомий також гімн Нінкасі, датований 1800 р. до н.е., де прописаний перший пивний рецепт. У 2100 р. до н.е. побутувала легенда про Кубаба, першу жінку-привительку Шумерів, берегиню таверни. Це була перша жінка-королева, яка варила пиво та оберігала цей процес. Відомий Вавилонський кодекс Хаммурапі, датований 1500–2000 р. до н.е. Згідно з цим кодексом, жінки, які варили пиво, мали отримувати кошти за пиво солодом. Якщо вони вони брали за пиво срібло або наливали в бокал трішки менше напою, то їх могли покарати.  Відомі й богині, пов`язані зі сферою пивоваріння. Це, наприклад, богині в стародавньому Єгипті: Нінкасі, Сіріс – богині пивоваріння; Тенеріт – богина пива; Хатхор – богиня п`янства. 

 

Загалом, учасниці дискусії обґрунтували меседж, що жінки в галузі пивоваріння відіграють значиму роль. І важливо підтримувати тих жінок, які вже торують шлях у пивоварінні, а також показувати молодшому поколінню, яке тільки обирає свій шлях у житті, що це досить цікава й перспективна професія.

 

 

Традиційно, Форум націлений на просування інноваційних технологій на українському ринку. Компанії-виробники обладнання, технологій, сировини, а також науковці та практики пивоварної галузі розповіли у своїх виступах та продемонстрували на стендах нові технологічні рішення, які можуть використовувати сьогодні українські пивовари, щоб удосконалити якість та смак продукту, одночасно оптимізуючи процеси пивоваріння.

Новий напрямок роботи ؘ– пивоваріння – презентувала представниця компанії «Каста Броварів» Лілія КОЛЕСНИК. Раніше компанія «Еногруп» надавала послуги тільки для виноробів. Зараз же з`явився напрямок «Каста броварів», що презентує набори для домашніх пивоварень, серії охмелених та неохмелених солодових екстрактів від австралійських, італійських, новозеландських виробників, аксесуари для миття пляшок, дубові чипси, домашні пивоварні, чеський солод, дріжджі тощо. 

 

Солод – це основа смачного та якісного пива. Його склад та характеристики напряму впливають на аромат, колір, смак та міцність кінцевого продукту. Низька якість солоду може негативно позначитися на всьому пивоварінні, тому ретельний підбір і контроль сировини є критично важливим для пивоварів, зазначила головний технолог пивоварні BLINKERS BREW (Румунія, м. Тімішоара), технолог пивоварні Gonzo Юлія КИРИЛЕНКО. Разом із пивоваром Malle Brewery Валерієм ВИНОГРАДОВИМ вони презентували солод Mounterij Dingemans Belgium. Компанія Dingemans використовує унікальну технологію виробництва солоду, яка гарантує найвищу якість кінцевого продукту. Процес включає ретельний відбір зерна, контрольоване замочування, повільне сушіння при низьких температурах та ретельне дотримання всіх етапів. Завдяки досвіду та майстерності пивоварам вдається створювати солод із збалансованим профілем смаку й аромату, що надає пиву неповторні характеристики.

 

– Для світлих лагерів та пілзнерів рекомендуємо солод Pilsner Dingemans. Він надає пиву чистий злаковий аромат та світле солодове забарвлення. Для міцних, темних сортів пива, таких як стаут чи портер, підійде карамельний солод Dingemans. Він додасть пиву насичених солодових, шоколадних та карамельних ноток. Для ель-сортів рекомендуємо британський солод Dingemans, який надасть пиву складного, фруктового аромату та янтарного кольору, – зазначила Юлія Кириленко. 

 

Дріжджі для пшеничного пива німецького та бельгійського стилю презентував представник компанії «Солод України», ТМ Fermentis Богдан ДЕМЧЕНКО. Спікер охарактеризував дріжджі WB-06 для пшеничного пива. Також Бондан Демченко звернув увагу на дріжджі SafAle W-68 and SafAle BW-20.

 

Сьогодні збільшується число пивоварень, які переходять на використання азоту. Про використання азоту в пивоварінні, підвищення якості та зниження собівартості пива розповів технічний директор ТОВ «Індастріал Сістемз» Володимир КАРАСЕНКО. Спікер розповів про принцип роботи азотної станції. Компанія «Індастріал Сістемз» забезпечує підприємства системами технічних газів. Одне із застосувань технічних газів – пивоваріння. За словами спікера, вуглекислота використовується для захисту продукту від контакту з атмосферним киснем і для захисту його від окислення. Азот хімічно нейтральний, не має запаху, смаку, не розчиняється в пиві, не має ніякого впливу на смакові властивості продукту, він сухий, має гарні мікробіологічні показники. Цей газ має набагато нижчу вартість, ніж СО2. 

 

Обладнання для пивобезалкогольної промисловості та дистиляторів презентував інженер з продажу компанії  GEA Сергій ЛЕВИК. Це сепаратори, декантери, гомогенізатори, референсні інсталяції, повністю автоматична платформа для пивоварів GEA plug & win.

 

Комплексні лінії для розливу презентував представник компанії «Термо-Пак» Вадим УСЕНКО. Зокрема, спікер розповів про новинку, яку розробило підприємство, – роторний розлив для пет-тари у форматі 3 л. 

 

Тара для розливу пива не менш важлива для пивоварів. Зокрема, перспективною лишається ПЕТ-кег. Детальніше про інновації в напрямку виробництва ПЕТ-кегів розповів керівник напрямку ПЕТ-кег компанії Pet Technologies Юрій ГОРБЕНКО. 

 

– ПЕТ-кеги дуже затребувані і на ринку України, і в інших країнах. Ми постачаємо готові кеги для розливу, які не потрібно додатково мити. Весь матеріал, з якого виготовляються кеги, підлягає вторинному переробленню. У певний період нашої роботи ми зіштовхнулися з проблемою: є дуже багато постачальників деталей до ПЕТ-кег, тому важко контролювати якість цих деталей. До того ж зараз є логістичні перепони, пов`язані зокрема із блокуванням кордонів. Тому ми відкили власне виробництво деталей для ПЕТ-кег і будемо пропонувати кеги тільки власного виробництва, – розповів Юрій Горбенко. 

 

Після пандемії Covid-19 дуже поширеною стала онлайн-торгівля. Під час пересилання напоїв поштою важливо, щоб товар доставили до клієнта вчасно і щоб він був не пошкоджений. Нові пакувальні рішення для пляшок з алкоголем презентував заступник директора департаменту продажу картону та упаковки Київського картонно-паперового комбінату Андрій РЕБРО.

 

– Найкращий вибір для відправлення напою у скляній тарі службою доставки – wine box із вкладишем – капсулою безпеки. Він має спеціальну форму зовнішніх захисних виступів, що створюють демпферну підкладку, завдяки якій у разі падіння пошкодиться тільки зовнішня, а не внутрішня частина паковання. Вміст бокса надійно захищений від ударів з усіх боків. Для запечатування коробки використовується клей постійної липкості, що дозволяє відмовитись від неекологічного скотчу та унеможливлює несанкціонований доступ до товару. Відкриття посилки здійснюється за допомогою відривної стрічки, без застосування гострих предметів. Це зручна, надійна та безпечна конструкція, яка завдяки вищеназваним новаціям дає змогу не лише оптимізувати процес пакування та зекономити час, але й значно зменшити витрати та шкідливий вплив на довкілля. До того ж паковання e-commerce придатне для повторного використання у разі повернення товару, а гофрокартон, з якого воно виготовлене, повністю підлягає ресайклінгу. 

 

 

Упродовж усього дня паралельно з виступами фахівців у сусідній залі тривала виставка обладнання, технологій, послуг для пивоваріння, виробництва дистилятів та інших напоїв. Зокрема, на окремих стендах свою продукцію презентували такі компанії: ДП «Дьолер Україна», ТОВ «ПЕТ Технолоджіз», «Термо-Пак», Castle Malting,  «Каста броварів», «GEA Україна», «Термо-Паб», YASNO, Київський картонно-паперовий комбінат, «Донау Лаб Україна», «Солод України» (ТМ Fermentis), Tapì, KOVODĚL JANČA, Malle brewery, «Українські хімічні технології», «Філт-тек», «Індастріал Сістемз», «Імпресс-ЛКБ».

 

Пиво, сидри, дистиляти та різні смаколики презентували такі виробники: CraftSad, Litopys, Meat Hub, Gava, «Хвилясті», «Теплі моря», «Рогатий заєць», Пиварія Kovt, Strong Distillery, «Пірнівська діжка».

 

Також упродовж Форуму відбулася дегустація пива компаній «Нові Продукти Україна» та ПРАТ «АБІНБЕВЕФЕС Україна». Учасники Форуму змогли поспілкуватися із представниками цих компаній та дізнатися більше про напої, які були надані на дегустацію. 

 

 

 

Стійкість – один із основних показників готового пива. З часом у процесі зберігання в пиві відбуваються окисні процеси. Кисень вступає в хімічні реакції з жирними кислотами й амінокислотами, після чого утворюються сполуки, які впливають на колір, смак і показники якості готового пива. Одночасно з процесами, які відбуваються під час зберігання пива, можуть відбуватися мікробіологічні процеси, які призводять до мікробіологічного забруднення готового пива. Прозорість і блиск – показники, які характеризують готове пиво. Стійкість пива – це його здатність протистояти помутнінням. Як досягнути стійкості пива – подискутували учасники Форуму під час дискусійної панелі, модератором якої був виконавчий директор Асоціації «Незалежні Броварні України», засновник пивоварень FDB і «Фанатик» Дмитро НЕКРАСОВ. В обговоренні також взяли участь головний пивовар броварні «Рівень», «Кант» Пршемисл БРОЖ, фахівець із якості зональної підтримки пивоваріння ПРАТ «АБІНБЕВЕФЕС Україна» Катерина МАРЕНИЧ, представниця курсів пивоваріння, мікробіолог Тетяна ВАЩУК.

 

Менеджер з якості ПРАТ «АБІНБЕВЕФЕС Україна» Ірина БУРКОВА зазначила, що пивовари мають контролювати якість пива постадійно:

 

– Якщо ви побачите відхилення в суслі, то ви зможете контролювати якість і готової продукції. Пивовари знають, шо варто орієнтуватися на фізико-хімічні показники. Коли навіть на аналіз йде 3 доби, у вас є час зреагувати на наступні партії пива. Якщо ви не впевнені в якості вихідного продукту, ставте карантин на той період, поки у вас не вийде останній анаеробний показник. Мікробіологія повинна працювати в парі з санітарією. Ми розуміємо, що росту мікробіологічних організмів передують пререквізитні програми, тобто чистота обладнання, чистота людей, які працюють. Якщо це все правильно працює, то ризиків появи небажаних мікроорганізмів на середовищі буде набагато менше.

 

 

Виконавчий директор Асоціації «Незалежні Броварні України», засновник пивоварень FDB і «Фанатик» Дмитро Некрасов зазначив, що за умови дослідження пива на всіх стадіях кінцева перевірка буде умовною, адже пивовар уже буде впевнений у якості свого пива. 

 

Директор пивоварні «Волинський бровар» Микола ІВАЩИШИН зазначив, що поняття стійкості пива сумісне з чистотою продукту, і від цього залежать особливості продажу пива:

 

– Споживач хоче отримати пиво з хорошим кольором, смаком та ароматом. Що більша стійкість пива, то більший радіус продажу. Якщо стійкість пива не перевищує місяць, то його не доставиш до точки продажу, яка знаходиться від пивоварні більше як 300 км. Що більша стійкість пива, то далі його можна транспортувати та убезпечити себе від повернень. 

 

Темі стандартів якості та мікробіології пивоварної галузі були присвячені виступи доцента ДТЕУ, викладача Академії дистиляції Оксани ВІТРЯК та доцента кафедри готельно-ресторанної справи та туризму НУБіП Любові ТКАЧЕНКО. Про гігієну на виробництві розповів менеджер компанії  «Українські хімічні технології ЛТД», яка пропонує засоби для миття та дезінфекції пивоварного обладнання, Антей ПРОХОРОВ.

 

Як контролювати якість пива на виробництві напоїв, розповів директор компанії «Донау Лаб Україна», Головного Технологічного партнера Форуму, Володимир ПАШКО. «Донау Лаб Україна» – дистриб’ютор всесвітньо відомих виробників лабораторного обладнання, серед яких ключовим партнером є австрійська компанія Anton Paar, що має кілька напрямків діяльності, один із яких – контроль якості напоїв.  Володимир Пашко презентував обладнання для контролювання якості напоїв. Це, наприклад, портативний густиномір EasyDens. У пору цифровізації цей пристрій дозволяє замінити скляні ареометри та мати всі дані про всі варки буквально під рукою в застосунку у смартфоні. Цей застосунок сполучає смартфон з EasyDens через Bluetooth та дозволяє виконувати швидкі вимірювання у всіх доступних одиницях вимірювання. Також Володимир Пашко проаналізував цифровий рефрактометр SmartRef, алколайзер Beer 1001, PBA-M 1001, блендер FLEXBLEND 3300 тощо. 

 

 

 

Тематика Форуму охопила всі ланки пивоварного процесу. У тому числі й продаж. Про те, як успішно позиціонувати себе на ринку, просувати свій бренд та продавати пиво, залучаючи нових споживачів, учасникам Форуму розповів директор пивоварні «Волинський бровар» Микола ІВАЩИШИН. Пивоварня працює на ринку вже 10 років, і зараз пиво «Волинського броваря» можна знайти на полицях багатьох торговельних мереж. 

 

За словами Миколи Іващишина, нині є багато учасників крафтового ринку, і кожен подає по-інакшому свій продукт, кожен має своїх поціновувачів, коло яких збільшується або зменшується, залежно від того, як працює броварня з подачею продукту, із споживачем тощо. 

 

– Продукт може бути класним, але ви його не зможете продати. Тому насамперед важливо розуміти ціновий сегмент, у якому плануєте працювати. Для цього потрібно знати про всіх учасників ринку, їхню цінову політику і бачити, серед яких брендів має стояти ваше пиво, а не просто відштовхуватися від собівартості продукту. Якщо правильно позицінонувати себе на ринку, то споживачі будуть хотіти ваш продукт. Залучити зовнішнього продавця не легко. Він повинен розуміти, що він заробить гроші на основі свіпраці з вами. Для цього треба сформувати хороший асортимент, попрацювати на оформленням бренду, розливати пиво у відповідну тару тощо. Якщо виробники крафтового пива будуть представлені не тільки в інтернеті, а й на полицях магазинів, то їх будуть впізнавати скрізь. Тому за місце на полиці варто боротися, щоб споживач, який заходить у супермаркет, міг купити не тільки всім доступні сорти пива великих заводів, а й крафтові продукти, – зазначив спікер. 

 

За словами Миколи Іващишина, ринок крафту росте. Споживач втомився від поширених сортів, які виробляють національні виробники. Він хоче спробувати щось інше. А особливо молодь, яка відкрита до експериментів. 

 

 

 

Всі знають, що у 2023 році сталася знаменна подія – на законодавчому рівні легалізували діяльність українських малих виробників крафтових міцних напоїв. Тому важливим тематичним блоком на Форумі було виробництво дистилятів. Зокрема, про те, як налагодити виробництво спиртових дистилятів і напоїв з них, розповіла президентка Асоціації крафтових дистилерів України Катерина КАМИШЕВА. 

 

– Які мають бути перші кроки, якщо ви хочете відкрити виробництво? Насамперед треба вирішити, з якою сировиною ви будете працювати, на якому обладнанні, сформувати стратегію свого виробництва (скільки сировини будете переробляти, яка це буде сировина, які напої будете робити тощо). Це опис вашого виробництва, згідно з яким ви розумієте, з яких компонентів воно буде складатися і що ви будете мати на виході. Важливо спрогнозувати виробництво, кінцеві виробничі цілі, обсяги виробництва. Площа дистилерії може бути від 100 м2 і більше. Це мінімум півтора тисячі декалітрів напоїв на рік. Якщо ви працюєте з ягодами, фруктами, то велика площа виробництва буде зайнята обладнанням для перероблення сировини. З правилами НАССР, усі процеси мають відбуватися в одному приміщенні, а не в окремому. Потрібно також розуміти план забудови громади. Бо якщо ви побудуєте дистилерію, а біля вас у майбутньому будуть збудовані житлові комплекси, то це проблемою для вам. Важливо знати, які підприємства розміщені поруч. Якщо ви хочете біля дистилерії відкрити дегустаційний зал, треба, щоб для цього була відповідна територія. Важливо продумати багато нюансів, – розповіла Катерина Камишева. 

 

Про перспективи перероблення фруктів та ягід на дистиляти учасникам конференції розказав офіційний представник в Україні компанії KOVODĚL JANČA Олександр КОВАЧ. 

 

– Кожен, хто має великі насадження яблук, розуміє, що дуже важливо переробити некондиційні плоди. Як демонструє світовий досвід, перероблення на дистиляти перспективна. Яблучний спирт – це той матеріал, який з часом стає тільки кращим. Тому його можна дистилювати та витримувати, і він стає дорожчим із часом, – зазначив Олександр Ковач. 

 

Які дистиляти можна виготовляти на пивоварні – розповів Андрій ПЕТРОВСЬКИЙ, менеджер категорії «Міцний алкоголь» MAUDAU.com.ua, віцепрезидент Всеукраїнської Асоціації барменів (AUBA), магістр за програмою «Сенсорний аналіз в харчових технологіях» Одеського національного технологічного університету, аспірант кафедри продуктів бродіння та виноробства Національного університету харчових технологій. Як налагодити виробництво міцних напоїв, розповів засновник успішної дистилерії «Файна Фляшка» Михайло ДРОБОК. 

 

– На відміну від інших виробників, які продукують десятки видів напоїв, у мене ситуація інакша. Однак я не працюю зі спиртами, а виготовляю дистиляти лише з фруктів. Натомість з готового напою вже можна робити інші продукти. Мені цікаво, як відбувається бродіння, цікаво «впіймати» ароматику. Люблю експериментувати, бо в нашій справі без експериментів працювати неможливо. Скажімо, свого часу зробив терновий джин. А мій малиновий джин уже оцінили й професіонали – він виборов золото на одному з конкурсів. Тепер хочу спробувати джин на аронії. Маю спеціальні місткості для експериментальних «проєктів» – на 10 і 20 літрів. Тож буду вправлятися з аронією і не тільки, – розповів Михайло Дробок. 

 

Важливо використовувати якісні пробки для закорковування пляшок з напоями. Адже якісні пробки зроблять стиль виробника довершеним. Про це розповів представник компанії TAPI В’ячеслав ШИШ. За його словами, нині у тренді в напрямку закорковування напоїв –  практичність, простота у використанні, натуральність і довершений дизайн. Спікер розповів про такі пробки, як Monobloco, TEMA, BICOLOR, Monomix, Starcap із металевим покриттям, T-WOOD із дерев`яним топдиском тощо. 

 

 

 

 

Після закінчення виступів та виставки всі учасники відвідали Beermaster Brewery & Pub, де продовжилася програма Форуму. Спочатку відбувся Благодійний аукціон товарів і послуг партнерів Форуму, мета якого була – зібрати кошти на потреби підрозділу спеціального призначення «Браво-2» у складі 58-ї ОМПБр, у якому служить Дмитро Самойлов із Kyiv Local Brewery. Ведучими аукціону були Віктор Ващук та Дмитро Некрасов.  

 

Свої лоти для розіграшу на Благодійному аукціоні надали такі компанії: SHO Brewery, «Микулинецький бровар», GEA, «Каста Броварів», Castle Malting, First Dnipro Brewery, «Файна Фляшка», «Хвилясті», Concept Glass, Pet Technologies, «Ензим», «Теплі моря», «Солод України», Malle Brewery, Rebrew, «Волинський бровар», Meat Hub, «Дьолер Україна», Національний університет харчових технологій, «Пиварія KOVT», «Волинський бровар», YASNO, Litopys, HOTT`S, «Оболонь», «Юнітек» та ін. Серед наданих лотів був швейцарський годинник, набори пива, книга, сертифікат на отримання ПЕТ-кег, м’ясні джерки, солод, набори сухариків тощо.

 

Спільними зусиллями вдалося зібрати 148 300 тис. грн. Це рекордна сума за всю історію аукціонів, які провела під час своїх заходів медіагрупа «Технології та Інновації». А це вже відбувся 9 аукціон! Дякуємо всім за участь та підтримку!

 

 

– Шановна спільното, колеги та партнери! Щиро дякую від імені всього підрозділу за допомогу, за надані лоти, за донати. Ви найкращі! Разом до Перемоги! – прокоментував по відеозв’язку Дмитро Самойлов. 

 

Форум завершився дегустацією пива, яке привезли пивоварні-партнери заходу, дружньою вечерею та врученням пам`ятних дипломів від організаторів події. Зокрема, пиво для дегустації надали такі пивоварні: HOTT`S, Litopys brewery, «Волинський Бровар», «Абінбев Ефес Україна», «Микулинецький бровар», «Нові Продукти Україна», Red Cat brewery, John Barleycorn, First Dnipro Brewery, Пивна ресторація «Три Слона», Heming Brewery, Hrew Brew, SHO Brewery, рівненський пивоварний завод «Рівень» та Пивна ресторація «КАНТ», Malle brewery, Litopys brewery, Gava, UnderWood Brewery, Gonzo Brewery, ПрАТ «Оболонь». Дегутація відбулася в невимушеній атмосфері під час вечері. Професійна спільнота могла оцінити пиво своїх колег, поспілкуватися та поділитися своїм досвідом. Кожна пивоварня, яка надала пиво для дегустації, отримала диплом від організаторів Форуму. 

 

До речі, під час вечері в Beermaster Brewery & Pub презентували «жіноче» пиво Stone Berliner, яке зварили жінки-пивоварки у рамках колаборації 8 березня на броварні Beermaster. Також кілька сортів для дегустації надала броварня Beermaster. 

 

 

Паралельно з Благодійним аукціоном та дегустацією відбулася екскурсія на виробництво Beermaster, де всі охочі ознайомилися із закуліссям, де створюється потужне пиво. 

 

– Вся програма Форуму стала підтвердженням того, що український крафт розвивається і має велики перспективи. А українські компанії та виробники пива постійно вдосконалюються, впроваджуючи інноваційні рішення, які допомагають покращити якість пива та завоювати прихильність нових споживачів, – зазначила засновниця медіагрупи «Технології та Інновації», організатора Форуму, Катерина КОНЄВА. 

 

 

Наступного дня, 19 квітня, відбувся бізнес-тур на пивоварні Litopys та Malle.

 

Litopys – крафтова броварня в Києві, потужності якої становлять приблизно 15 тис. тонн на місяць. На броварні встановлене обладнанна ZIP tech, яке дозволяє максимально автоматизувати процес виробництва пива. Виробники зазначають, що обладнання дозволяє ідеально налаштувати температуру та інші показники, важливі для виробництва якісного пива. Під час відвідин пивоварні Litopys учасники Форуму спробували різноманітні сорти пива та побували на екскурсії на виробництво. Гості могли поспілкуватися з фахівцями броварні, поставити їм питання в невимушеній атмофері. 

 

 

На броварні Malle відбулася екскурсія на виробництво. Це вузькоспрямована пивоварня, яка варить пиво лише в бельгійському стилі. Це досить маленька пивоварня, тому обладнання для неї виробили колеги з Бельгії. На пивоварні забезпечується постійний контроль виробництва, у тому числі лабораторний. Пивоварня обладнана датчиками бродіння, які вмикають та вимикають систему води, коли дріжджі підвищують температуру під час розмноження. Це, до речі, єдина автоматизована система Malle Brewery. Всі інші процеси контролює пивовар вручну. Нині в асортименті пивоварні Malle – 10 сортів пива – і постійних, і сезонних та фестивальних. Спробувати бельгійські сорти пива та побачити, як його готують, мали можливість учасники Форуму.